Флора і фауна

2 Комахи з повним циклом перетворення. Досконалість нервової системи та органів чуття.

3 Черевоногі молюски. Особливості будови і фізіології організму. Умови проживання.

1

Зовнішня будова. Тіло комах складається З Голови, грудей та черевця. Голова Має вигляд капсули, утвореної внаслідок злиття кількох сег­ментів. На голові розташовується пара Складних очей. Ділянку між ци­ми очима називають лобом. Тут може міститься від одного до трьох прос­тих вічок, які мають різноманітну будову. Спереду на обличчі під лобом кріпиться пара багаточленикових вусиків, із боків голови під очима знаходяться щоки, а її задня поверхня називається потилицею. Головня капсу­ла закінчується ротовим отвором. Рот оточений видозміненими кінцівка­ми - Ротовими органами, Які бувають кількох типів.

Зверху ротовий отвір прикритий непарною пластинкою (верхньою губою), З боків гін обмежений парними верхніми та нижніми щелепами, а знизу - Непарною нижньою губою. Верх­ні щелепи - це нечленисті пластинки з кількома зубцями на внутрішньому (жуйному) боці. Кожна Нижня щелепа Складається з двох члеників, на верхньому з яких розташовані пара жуйних лопатей та орган дотику і смаку - Нижньощелеповий щупик, Який звичайно теж почленований. Нижня губа утворюється в результаті злиття другої пари нижніх щелеп і складається з двох члеників, має пару нижньогубних щупиків та дві пари жуйних лопатей (зовнішня та внутрішня).

Голова Рухомо з'єднана з грудним відділом.

Груди Комах складаються з трьох сегментів, які відповідно називаються передньо-, середньо - та задньогруди. До нижньої частини Боків кожного сегмента рухомо приєднана пара ніг, що утворена кількома члениками. Таким чином, комахи мають три пари Ніг. На кінцевому чле­нику розташовані кігтики, а іноді й присоски, за допомогою яких комаха може пересуватися по вертикальних поверхнях (напр., Мухи).

До верхніх кутів боків середньо- та задньогрудей у більшості дорослих комах приєднуються відповідно середня та задня пари Крил. Крило ста­новить собою складку шкіри. Його стінку утворюють шари по­кривних тканин, між якими є щілина, заповнена гемолімфою. Система по­здовжніх та поперечних жилок формує опорний каркас крила, крім того, всередині них проходять нерви та трахеї. У комах багатьох рядів (напр., Прямокрилі, таргани, жуки) передні крила перетворені на жорсткі Надкрила, які захищають Перетинчасті Задні крила від ушкоджень тоді, коли комаха не літає. У двокрилих (напр., Мухи, комарі) задні крила перетворилися на булавоподібні органи рівноваги – Дзижчальця.

Покриви Комах часто мають волосинки або лусочки, що є рецептора­ми дотику, смаку тощо. Покриви комах багаті на залози, які виділяють пе­реважно віск, який вкриває хітиновий скелет зверху. Значно розвинені ці залози у бджіл (на черевці), їх називають «дзеркальця». Вони проду­кують віск для побудови сотів. Шкірні залози певних комах можуть ви­діляти отруйні речовини.

Травна система. За характером живлення є такі комахи: хижаки, рослиноїдні, ті, які живляться рослинними та тваринними рештками, а також послідом. Частина з них веде паразитичний спосіб життя. Залежно від хімічного складу їжі та її фізичного стану (тверда чи рідка) травна сис­тема у різних комах має істотні відмінності за будовою (довжина кишечника, наявність або відсутність жуйних зубців шлунка, будова ро­тових органів тощо). Комахи мають добре розвинені слинні залози, а трав­на залоза, що відкривається в середню кишку, завжди відсутня. Травлен­ня відбувається за допомогою слини та травного соку, який виділяється клітинами середньої кишки, де також всисаються продукти травлення.

Кровоносна система Складається з багатокамерного труб­частого серця, розташованого в черевці, та єдиної судини - аорти, по якій кров тече від серця до голови, де аорта і відкривається. Гемолімфа Комах не бере участі у транспорті газів, що пов'язано з розвитком тра­хейної системи дихання. Число скорочень серця у різних видів колива­ється від 10 до 150 на одну хвилину.

Органи виділення Комах, як і у павукоподібних, - мальпігієві суди­ни.

Органи дихання. Дихають комахи за допомогою трахей. Це - системи хітинових трубочок, які починаються спеціальними отво­рами (дихальцями), Що розміщуються на поверхні тіла ы, розгалужую­чись, своїми кінцями проникають всередину окремих клітин. Дихання здійснюється внаслідок ритмічного скорочення та розтягнення поздовж­ніх та бічних м'язів черевця. Частота дихальних рухів залежить від стану комахи та від зовнішніх чинників (температура тощо).

Нервова система. Передній відділ мозку комах побудований дуже складно. З боків він має пару великих зорових долей, від яких відхо­дять нерви до складних очей, а також пару грибоподібних тіл. Вважають, що ці тіла відповідають за складні форми поведінки комах, зокрема за вироблення умовних рефлексів.

Органи чуття Комах дуже різноманітні. У шкірі є волосинки або інші утворення, всередині яких знаходиться чутлива структура - рецептор, з'єднана з нервовою системою. Різні рецептори чутливі до механічних по­дразнень (органи дотику), коливань повітря (органи слуху) чи грунту, тем­ператури та вологості оточуючого середовища тощо Рецептори нюху Розташовані переважно на вусиках, Рецептори смаку - На ротових ор­ганах або на інших частинах тіла (у мух - на кінцях лапок).

Складні очі Комах побудовані так само, як і у ракоподібних. Багато комах може розрізняти різні кольори. Наприклад, медоносна бджо­ла розрізняє всі ті кольори (окрім червоного), що й людина, проте, на від­міну від людини, вона розрізняє й ультрафіолетове забарвлення. Прості Вічка Не здатні бачити зображення, але реагують на ступінь освітленості та можуть сприймати поляризоване світло. Прості Вічка Через нервову систему забезпечують стійкість сприйняття зображень складними очима при коливаннях освітленості. Личинки комах із повним перетворенням мають від однієї до кількох над Бічних вічок, Кожне з яких може сприй­мати зображення предметів.

Статева система. Комахи переважно роздільностатеві. У багатьох з них самці й самки зовні розрізняються за забарвленням, розміра­ми чи особливостями будови. Наприклад, самці жука-оленя ма­ють довгі верхні щелепи. Під час розмноження самці змагаються за самок, намагаючись захопити супротивника щелепами та скинути його зі стовбу­ра дерева, де звичайно відбувається двобій. У самців багатьох метеликів, жуків та інших комах вусики більші, ніж у самок, що сприяє їм у пошуках останніх за запахом. Запліднення переважно внутрішнє. Самки, як правило, відкладають яйця, рідше - народжують живих личинок. Яйця комах різні за зовнішним виглядом овальні (жуки), ковбасоподібні (пря­мокрилі), діжкоподібні з кришечкою (клопи), зі стебельцем (у деяких їзд­ців) тощо. Зверху вони вкриті товстою оболонкою, а всередині містять по­живні речовини (жовток). Яйця відкладаються самками поодинці або гру­пами на рослини, в грунт, у гній та водойми, на тварин тощо Інколи клад­ки яєць захищають різними покриттями (напр., Самки багатьох метеликів покривають яйця отруйними волосинками свого черевця, а самки сара­нових оточують їх оболонкою з виділень спеціальних залоз). В яйцях внаслідок дробіння розвиваються ембріони. Після вилуплення личинок їхній розвиток у різних комах відбувається по-різному.

2

Ряд Жуки, Або Твердокрилі. Це - найчисельніший за кількістю видів понад 300 000) ряд комах. Їхні розміри коливаються від 0,3 до 155 міліметрів завдовжки. Жуки поширені у найрізноманітніших умо­вах суходолу та в прісних водоймах. Вони мають гризучі ротові органи і тверді передні крила (надкрила).

Багато видів жуків шкодить культурним рослинам. В Україні такими є відомий шкідник картоплі - Колорадський жук, Завезений дПро нас із Аме­рики, Буряковий довгоносик, Шкідник зернових - Жук-кузька, травневий хрущ, Личинки якого ушкоджують коріння дерев і буль­би картоплі та інші Жуки.

Ряд Метелики, Або Лускокрилі, Відомий чисельністю (понад 150 000 видів) і найрізноманітнішим забарвленням своїх представників. Ротові органи у них сисні. Крила вкриті видозміненими волосинками - лусочками, які мають здатність заломлювати світло Від цього явища зале­жить переливчасте забарвлення крил багатьох метеликів. Личинки мете­ликів, або Гусінь, Мають гризучий ротовий апарат та видовжене тіло. Крім трьох пар грудних ніжок, у них е 2-5 пар несправжніх черевних ніжок - нечленистих видовжених утворень з кігтиками на кінцах.

Слинні залози гусені, Крім слини, виділяють ще й шовкові нитки, з яких гусінь перед заляльковуванням плете захисну оболонку для лялечки (кокон). Гусінь багатьох видів (напр., Яблуневої молі, золотогузки) вла­штовує спільні павутинні гнізда, де багато особин разом ховається від ворогів, ночує тощо.

Ряд Перетинчастокрилі Об'єднує різноманітних комах - бджіл, джмелів, мурашок, їздців, пильщиків тощо. Представники цього ряду мають гризучі або гризучо-сисні ротові органи та дві пари перетин­частих крил За способом життя ці комахи надзвичайно відмінні. Деякі з них рослиноїдні, їхні схожі на гусінь личинки часто завдають шкоди зер­новим та іншим рослинам, наприклад хлібний та Сосновий пильщики.

Багато бджіл та джмелів - чудові запилювачі. Деякі оси та бджоли, джмелі та мурашки - суспільні комахи. Медоносна бджола Виробляє Мед - Винятково корисний продукт живлення. Мед - це нектар, хімічно змінений під дією ферментів зобних залоз бджіл-робітниць. Вони його запасають у сотах для свого живлення взимку, а личинок, які знахо­дяться в інших комірках сотів, вигодовують сумішшю пилку та нектару -Пергою. З Воску Бджоли будують соти.

Ряд Двокрилі. У цих комах є лише одна пара перетинчастих крил, а друга пара перетворена на булавоподібпі утворення - Дзижчальця, Які відіграють роль органа рівноваги. Ротові органи дуже різнома­нітні у більшості мух це м'який сисно-лижучий хоботок, що утворився з нижньої губи, у кровосисних та хижих двокрилих - колючо-сисні рото­ві органи, в Оводів Та деяких інших груп, які не живляться в дорослому стані, ротові органи недорозвинені.

Двокрилі поділяються на дві групи - Довговусі, Або Комарі, З видов­женими багаточлениковими вусиками та Коротковусі, Або Мухи, з Вко­роченими тричлениковими вусиками.

Ряд Блохи - безкрилі кровосисні комахи. Тіло сплющене з боків, зір розвинений погано, мають колючо-сисні ротові органи та стрибальні ноги. Деякі види цих комах ссуть кров із людини, гризунів та ін­ших ссавців. Личинки червоподібні, найчастіше трапляються у норах, на долівці в житлах, де живляться органічними рештками Пацюкова бло­ха, Що може нападати і на людину, відома як переносник дуже небезпеч­ного захворювання - чуми, від якої протягом історії людства загинуло кількасот мільйонів людей. Захворювання на чуму постійно зустрічається і зараз у тропічних країнах. В Україну може бути завезене разом із хворими пацюками в трюмах кораблів.

3

Черевоногі - Це єдиний клас молюсків, які освоїли не тільки водойми, а й суходіл. Розміри у них порівняно невеликі: висота че­репашки найкрупніших тропічних морських видів сягає 60 сантиметрів. В Україні найбільші черевоногі - це чорноморський молюск Рапана (чере­пашка до 12 см заввишки), Виноградний слимак (черепашка до 8 см зав­вишки) та деякі голі Слизуни, Довжина тіла яких сягає 10 см.

Зовнішня будова, У черевоногих добре розвинені голова, тулуб і но­га. На голові прісноводних ставковиків та котушок є одна пара органів дотику - щупалець, при основі яких розміщені прості очі. Назем­ний виноградний слимак має дві пари щупалець, на довшій парі розташовані очі. Тулуб у більшості черевоногих оточений Черепашкою, Яка закручена спіральне її отвір називається Устям, В яке за небезпеки втягуються нога та голова. Вустя багатьох водяних видів (напр., Рапани) закривається особливою міцною кришечкою з рогоподібної речовини для захисту від ворогів, насамперед від раків-самітників. Черепашка в основ­ному складається із вапна, а ззовні вкрита шаром рогоподібної речовини. У деяких молюсків цього класу (напр., У голих слизунів) черепашка відсутня або вкрита Шкірою. Цікаво, що черепашка у 90% видів черевоногих закручена у напрямі за годинниковою стрілкою, тобто праворуч, і лише у 10% — ліворуч, наприклад у невеличкого прісноводного сли­мака фізи, який часто живе в акваріумах. Причина цього явища невідома.

Внутрішня будова і процеси життєдіяльності. За способом жив­лення черевоногі молюски дуже різноманітні. Виноградний слимак і голі слизуни рослиноїдні й інколи шкодять культурним рослинам. Рослинами живиться і більшість прісноводних черевоногих. Багато видів черевоногих, що живе у морях, є хижаками, наприклад рапана, яка живиться мідіями та вустрицями. У ротовій порожнині черевоногих міститься мускулястий язик, вкритий рядами хітинових зубців, які утворюють Тертку. За допомогою тертки ставковик, наприклад, знімає шар одноклітинних водоростей із поверхні підводних предметів, виноградний слимак відди­рає клітини листків та стебел. У хижих, окрім тертки, в ротовій порожни­ні є ще особливі складки з рогоподібної речовини або вапна - Щелепи, Які слугують для перетирання їжі. Слинні залози добре роз­винені в усіх представників цього класу. У деяких хижих морських видів, що живляться іншими молюсками, до складу слини входить сірчана кислота, яка розчиняє черепашку жертви, або отрута, яка її паралізує.

У більшості черевоногих молюсків серце двокамерне, тобто складається з передсердя та шлуночка. Це пов'язано з тим, що орган дихання (легеня або зябра) непарний. Легеня ставковика, виноградного слимака, голих слизунів, фізи — це особлива кишеня мантії, у стінках якої знаходиться вели­ка кількість кровоносних судин. Зябра (напр., У рапани) — це пірчасті ви­рости з тоненькими стінками, які також містять багато кровоносних судин.

Серед черевоногих є як гермафродити (всі легеневі), так і роздільноста­теві (частина зябродишних). Запліднення у них внутрішнє. Із відкладе­них ікринок у наземних і прісноводних видів виходять маленькі особини, подібні до дорослих (прямий розвиток). У деяких морських видів розви­ток відбувається з перетворенням. При цьому з яйця вилуплюються ли­чинки тієї чи іншої будови. Вони відрізняються від дорослих особин і ве­дуть планктонний спосіб життя, переміщуючись разом із морськими течія­ми на великі відстані. Таким чином, личинки сприяють розселенню виду.